вівторок, 20 жовтня 2015 р.

Трошки психології. Про надчутливих людей

Мені, такій слухняній і спокійній (на мою думку :) в дитинстві, дістався син із дуже крутим характером. Я б ще подумала, що це результат нашого виховання, але там, схоже, багато чого накалапуцяно. Бо та його особливість проявляється з самого малечку, коли ще там і виховувати не було чого, а ще в нас є доця, яка ну зовсім не така, як він :) 

Подружка колись кинула посилання на вебінари Катерини Сорокіної, я, прасуючи чи готуючи, їх уважно прослухала, дещо навіть законспектувала, бо її аналіз надчутливих дітей - то як наче про нашого Андрія. Психолог, з яким я консультуюся з приводу себе і дітей (Ірина Семеніхіна), погоджується з тим, що він особливий і треба розібратися, що є частиною його особистості і те прийняти, як воно є, а що можна скоригувати роботою над собою і з ним. Робота над собою просувається досить повільно, бо це такий труд, я вам скажу. А жити з моїм Андрієм день-у-день, то той іще фестиваль. То ж я нотатки носила за собою із кімнати в кімнату і час від часу перечитувала або обговорювала з чоловіком, залежно від ситуацій із сином.

І тут мені до рук потрапляє така модна зараз книжка про прибирання The Life-Changing Magic of Tidying Up: The Japanese Art of Decluttering and Organizing, а оскільки ці нотатки постійно перед очима і, хоч-не-хоч, не прикрашають загальний пейзаж, то й потрапили під гарячу руку першими :) Оскільки вони підпадають під категорію того, чим постійно користуюся, а ще того, що дає мені спокій хехе, то я вирішила зберігати їх тут, а там, дивись, може ще кому знадобляться.

То ж, що ми маємо з малим:

  • надмірна сенсорна чутливість: піщинка у взутті - це катастрофа світового масштабу / впав і запацякав руки - так само, після походів кудись у людні місця ця дитина стає ядерною війною.
  • яскраві сни і кошмари: ще був немовлям, і в нього вони вже були. Я скажу, це ДУЖЕ страшно, коли дитина кричить, не прокидається, і видно, як страждає. Чоловік каже, що в нього теж так було і він досі все живо пам'ятає
  • плач: мінімальне страждання, своє або побачене, у нього сльози. І ще добре, якщо просто сльози, але ж він голосно плаче. Колись ми "здавали" його у садок. Виховательки дзвонили і казали: "Заберіть свою дитину, вона так плаче, що лякає інших дітей". Як ви розумієте, із садками в нього не склалося :)
  • надмірна реакція на зміни у звичному порядку: ідемо в гості чи вдома маємо гостей,  плануємо візит до лікаря, або поїздку - і вже знаємо, що буде весело :) Цікаво те, що після таких от насичених днів у дитини може піднятися температура до 39ºC, побути без інших симптомів 2-3 дні, а потім просто зникнути. Я думала (і лікарі казали), то вірусне, а отже, ніякого лікування, чекати. А тут каже Сорокіна, що це така реакція організму на сильний стрес. 
  • неприйняття сюрпризів: отримав неочікуваний подарунок на день Святого Миколая, дуже розлютився. Замість звичного дитячого майданчика повезла на новий - буде лютий.
  • звертання уваги на деталі: помічає найменше навколо. Пройшов чоловік, яких сотня пройшла повз нас: мама, дивися, які в нього чоботи! В господарському магазині під будинком, де сотні різних дрібничок продають, може з порогу помітити щось, що ти і хотів би, не знайшов. Наприклад, на дальньому стенді ніж з камуфляжним держаком. Проїжджаємо повз якийсь будинок, де були сто років тому, він: "Мамі, пам'ятаєш, коли мені було 4 роки, ми сюди ходили забирати/зустрічатися/купувати"
  • надто підозріле ставлення до незнайомих людей: привітатися він привітається, але на контакт піде (якщо піде) тільки після ретельного вивчення людини, як би вона не намагалася з ним поспілкуватися.
  • дорослі думки і висловлювання: ті, хто стежить за мною у Фейсбук, бачать публікації з рубрики "Говорить Андрій". Із вчорашнього: сказала йому не тягти більше каміння, гілки і листя до хати, бо вже скоро можна нову хату зводити, і камін розпалювати. Він (буквально): "Мамі, ну ти ж знаєш, що це був би не я, якби не ніс то все додому. Єдиний спосіб змусити мене не носити гілки та каміння - це не виводити мене на прогулянки." Я, філолог, який постійно працює з трьома мовами, і (вірю), має великий словниковий запас, дивуюся його вокабуляру. 5-річна дитина оперує такими термінами, про які я дізналася вже у дорослому віці. Назбираю таких слів з десяток, поділюся.
Це основне. Кому ця тема цікава, можете прослухати усі вебінари Катерини або почитати книгу Елейн Ейрон "Надчутлива особистість" (російською точно є)  The Highly Sensitive Person: How to Thrive When the World Overwhelms You. До речі, я цю книгу прочитала ще до того, як познайомилася із вебінарами Сорокіної, можливо, тому її слова знайшли у мене такий відгук. 

Що рекомендує Сорокіна, аби зняти градус. Бо від емоційного стану цього хлопця, звісно, залежить уся наша компанія :)
  1. Довіряти тому, що відчуває дитина. 
  2. Говорити тихо і повільно (в перекладі на нашу мову - не кричати :).
  3. Не підганяти.
  4. Чітко визначити межі у всьому: просторі, режимі, обов'язках.
  5. Не соромити. 
  6. Вважати на сенсорну чутливість.
  7. Робити більше пауз після різних видів діяльності. Хатинки, нірки, клубочком згорнутися, полежати.
  8. Не порівнювати з іншими дітьми.
  9. Готувати до будь-яких змін у звичному режимі заздалегідь.
  10. Уникати надмірного збудження.
  11. Якщо сталася криза, говорити про його відчуття. Коли заспокоїться, вже тоді логічно обґрунтовувати, чому так не можна вчиняти.
Я потім розкажу, як ми поміняли наш режим, як визначили межі, і як інші пункти з цього списку зробили наше життя спокійнішим. Далі буде :)

P.S. Все, папірчики з нотатками можна викинути. 


2 коментарі:

  1. а знаєш, я за сорокіну давно чула, і навіть пробувала слухати вебінари, але в мене така память і увага, що я з того прослуханого нічо не памятаю... то я й закинула. моя Улька теж от місяць як 5-тирічна, але так мудро не балакає))) так що ваш Андрійко взагалі тягне га гкнія)))))
    цікаво буде почитати ваші зміни в режимі, бо в мене вроді би і не дуже чутливі діти, але половина з твоїх нотаток і мені актуальна

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую за коментар :) Мені здається, що якщо застосовувати такі правила до кожного з нас, буде легше жити :) Я помітила, що я сама стала більш спокійною після введення режиму і рутин. Розкажу скоро :)

      Видалити