вівторок, 8 грудня 2015 р.

Давно обіцяла розказати про наш "режим".

Позитивні зміни у нашому житті почалися, коли мені десь на початку жовтня впало на пошту запрошення на марафон "Вставай рано" (запрошення не залишилося, ось в інеті знайшла про нього). На участь у марафоні на той момент у мене не було ні фізичних, ні моральних ресурсів, але ми з чоловіком маємо звичку коментувати все, що привертає нашу увагу, тож я розказала йому про запрошення, а він несподівано: "Я все життя мріяв жити за таким графіком! Давай спробуємо!" І ми спробували. І нам це сподобалося!!!!

Якби мені рік тому сказали, що я, найсовіша із усіх сов, буду вставати о 5-й годині ранку і літати, я би просто розсміялася, адже останні 3 роки я тільки й мріяла аби виспатися! Проте, виявилося, що вставати рано якраз допомагає якісно спати!!

Як це? - спитаєте ви.

В нашому випадку це десь так:


Раніше я до 3-ї ранку могла читати, працювати, блукати соцмережами, а потім о 9-й чи 10-й вставала разом з дітьми. Наш ранок затягувався до 13-ї години, коли вже треба було й про обід думати. Обід плавно переходив у підвечірок, а надвечір діти тільки-тільки розгулювалися, і починався вечірній фестиваль вкладання їх спати, який, у кращому випадку, закінчувався о 23-й. Сил на себе чи на нас уже не було жодних, бо протягом дня я, як той еквілібрист намагалася не завалитися в один чи інший бік - у хатні справи, роботу або дітей. Після того, як діти засинали, я, звичайно, все одно працювала або ми дивилися якийсь фільм, вже засинаючи. Але якість такої роботи/відпочинку - самі розумієте.

В перший день, коли ми встали о 5-й, в мене раптом виявилося 5!!! годин часу на свої справи! 5 годин! Це був найпродуктивніший ранок з усіх можливих! Плюс (через різницю у часі) - я змогла вирішити деякі теми з Україною, а ще більший плюс - в цей час у соцмережах майже нікого немає, то я змогла передивитися все мені потрібне, не вступаючи ні з ким у чат чи обмін коментарями. То ж як зайшла, так і вийшла :))

Коли встали діти, я вже не мусила розриватися між ними, хатою та роботою. Ми встигли повчитися, погратися, прогулятися, масу всього! Тому надвечір діти були стомлені і почали вкладатися вже о 20:30. О 21-й (о диво!) вони вже спали! А ми, як тільки опинилися в ліжку о 22-й, теж заснули моментально! 

Зараз вони встають о 8-й, іноді навіть раніше. Але все одно 3 години ранкового часу є значно продуктивнішими, ніж ті самі 3 години вночі. До того ж, діти зранку мають свої рутини, тому я можу продовжувати робити своє, поки вони їх виконують.

Тепер про рутини і режим дітей :) Спеціально для Юлії та її доці :) 

Я пішла на Pinterest.com, ввела у пошук "Daily routines printable", вибрала такі, які мені більш за все сподобалися, роздрукувала, заламінувала (колись купила ламінатор, для моїх вигадок дорожче було бігати ламінувати) і розділила на "ранкові рутини", "післяобідні рутини" та "вечірні рутини". Зчепила їх різного кольору пластиковими зав'язочками. Ті види діяльності, які не є повторюваними теж розбила на групи: "те, що робимо вдома", "те, що робимо на свіжому повітрі" і "те, за чим треба кудись їхати" і просто зібрала на скріпки.

Спочатку діти щоразу бігли до списку рутин і дивилися, що їм треба далі робити. Тепер вони вже це знають і так, тому роблять все автоматично і самостійно (що мені і треба було). Прив'язки до годин у нас немає, хоча для себе я слідкую, щоб до певної години певні дії вже були виконані (а то вони можуть снідати і реготати дуже довго). 

Якщо наступного дня ми маємо кудись піти (до лікаря, в музей, у гості тощо), я виставляю на кухні картинку з малюнком того, що ми будемо робити, пояснюючи, коли це буде. Стреси зменшилися, всі стали спокійніші.

Про обмеження та інші трюки.
1. Обмежили використання електронних девайсів. Планшет, PlayStation та смартфон можна використовувати на вихідних або коли маємо ситуацію не вдома (в банку, у нотаріуса тощо, коли ми не можемо приділити дітям уваги, а під рукою інших забавок немає). 

2. Ігри з сусідськими чи іншими дітьми (як правило, дуже активні) - до 19-ї години. Так вони мають час знизити швидкість, заспокоїтися перед сном, спокійно повечеряти і поспілкуватися з татом.

3. Якщо Андрій та Олександра сваряться за якусь іграшку, спочатку ми їх попереджуємо, що мають знайти спосіб гратися спільно або розійтися, якщо війна продовжується, іграшка іде у фонд іграшок для діток, у яких іграшок немає. Після трьох чи чотирьох таких моментів першого попередження достатньо. Виявляється, вони можуть вигадати неймовірну кількість способів спокійного співіснування :)

4. Андрійко раніше підбігав і перебивав нас, коли ми розмовляли. І скільки б йому не нагадували, що треба чекати своєї черги, діяло тільки перші хвилини. Хлопець він у нас емоційний і швидкий, це було справжнім випробовування для всіх присутніх. Я кілька тижнів тому вичитала такий спосіб: пояснити дитині, що коли вона хоче щось сказати, а мама/тато розмовляють, треба просто підійти, покласти долоньку дорослому на зап'ястя, і почекати. Мама/тато в цей час прикривають руку дитини своєю рукою. Дитина відчуває, що на неї звернули увагу і спокійно чекає. З нашим хлопцем це подіяло, я була дуже здивована! Можете собі уявити, наскільки знизився градус напруження в цій сім'ї :))

Словом, живемо, шукаємо, вчимося один на одному. Якщо комусь наші спостереження і відкриття у чомусь допоможуть, буду дуже рада!

Гарного всім тижня!




4 коментарі:

  1. Дякую, дуже корисна інформація!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую за подяку. Приємно знати, що комусь послужить наш досвід :)

      Видалити
  2. про 4-ий трюк десь читала, а 3-ій треба запам'ятати, бо до використання нам ще рано
    про режим дуже цікаво почитати через місяць-два - чи приживеться зміна?.. я от на таке не наважуся... :)

    ВідповістиВидалити
  3. nareshti jtos´ scho daye znaty Ispaniyi scho che take ukrayinska mova.

    ВідповістиВидалити